Голод у хлібному краї

Моя Україно! 
Стражденна ти земле, 
Чому Твоя доля настільки гірка,
Чому Твоя воля, як кістка у горлі
Тим злісним червоним катюгам була...
Запалимо свічу пам‘яті, в серці , думках...

 

    Людина живе у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. Зараз країна перебуває в процесі національного та історичного самовизначення, наново осмислює події давнього і недавнього минулого, особливо ті, що стали  фатальними, трагічними віхами її історії. Питання про визнання Голодомору актом геноциду є для України дуже гострим. Отож, озиратися треба, щоб пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.
       Приурочена година історичної правди , що відбулась в Турбівській бібліотеці для дітей вкотре засвідчує , молоде покоління пам᾽ятає…

Повернутись